Банкрутство

Процедура банкрутства піприємства.

Інститут банкрутства являє собою достатньо тривалу, складну процедуру, основною метою якої є не лише припинення господарської діяльності підприємства-банкрута та задоволення вимог кредиторів, а на сам перед фінансове оздоровлення суб'єкта господарювання, яке зазнало фінансових труднощів, відновлення його платоспроможності для подальшого здійснення його господарської діяльності.

Законодавство України виділяє ряд нормативно правових актів, що регулюють процедуру та порядок банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності є ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільний кодекс України , Господарський кодекс України, ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

У відповідності до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Додатково визначення поняття інституту банкрутства розкриває глава 23 Господарського кодексу України, а саме стаття 209 Господарського кодексу України визначає банкрутство, як неспроможність, виражену у нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності. Отже, виходячи з наведених законодавством України тлумачень поняття банкрутства, саме неплатоспроможність суб'єкта господарювання є основною підставою для ініціювання господарським судом справи про банкрутство підприємства.

У відповідності до ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства.

Із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду може звернутися боржник (процедура банкрутства за ініціативою власника) або кредитори.

Стосовно процедури банкрутства за заявою самого боржника свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Тому від боржника не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

У разі ж, якщо заява про порушення справи про банкрутство надійшла від кредиторів боржника, в такому разі справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо заявлені безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначає безспірні вимоги кредиторів, як такі які визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Порушення справи про банкрутство відносно суб'єкта підприємницької діяльності розпочинається з подачі відповідної заяви, як зазначалось вище самим боржником або ж його кредитором (кредиторами) до господарського суду за місцезнаходженням боржника.

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено основні вимоги до письмової заяви про порушення справи про банкрутство. Додатково заява повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Порушення господарським судом справи про банкрутство.

Після надходження заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду протягом 5 днів суд вирішує питання стосовно прийняття заяви, відмови у прийнятті заяви або повертає заяву без розгляду, стосовно кожного із цих рішень судом виноситься вмотивована ухвала.

Також Законом України про банкрутство передбачена можливість відкликання заяви про порушення справи про банкрутство заявником  до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог.

Протягом 30 днів з моменту прийняття заяви про порушення справи (не пізніше дати проведення підготовчого засідання), на боржника покладено обов'язок щодо надання суду вмотивований відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, вимоги щодо змісту відзиву боржника викладені в ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, проте неподання боржником такого відзиву не припиняє провадження у справі про банкрутство.

Санація боржника.

Статтями 5,6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” закріплено поняття санація боржника, тлумачення ж самого терміну “санація боржника” наведена у статті 1 Закону про банкрутство, яка являє собою систему заходів, здійснюваних під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації. За своїм змістом та призначенням процедура санації є основною формою фінансового оздоровлення боржника.

Вирішуючи питання щодо застосування до боржника процедури санації судом враховується та визначається реальна спроможність суб'єкта господарювання, стосовно якого порушено справу про банкрутство, усунути та погасити наявну заборгованість перед кредиторами, а також можливість та перспективу майбутньої успішної діяльності підприємства-боржника.

Період на який вводиться процедура санації визначається Законом України про банкрутство та не може перевищувати дванадцяти місяців, проте може бути подовжена не більш ніж на шість місяців за клопотанням комітету кредиторів чи арбітражного керуючого, або ж заінтересованих інвесторів.

Обрання керуючого санацією та ухвалення плану санації боржника покладено на комітет кредиторів.

Господарський суд одночасно з винесенням ухвали стосовно призначення процедури санації боржника, своєю ухвалою призначає керуючого санацією в порядку, передбаченому Законом про банкрутство.

Після винесення господарським судом ухвали стосовно застосування до боржника процедури санації, протягом місяців керуючий санацією боржника зобов'язаний підготувати та надати суду схвалений комітетом кредиторів план санації боржника, який має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, а також передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

У випадку, якщо з метою фінансового оздоровлення підприємства-боржника заявляються інвестори, а це особи, які прийняли рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування та несуть відповідальність за невиконання своїх зобов'язань, в такому разі план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами.

Господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації, який попередньо схвалений та погоджений комітетом кредиторів та інвесторами.

Платоспроможність боржника можна вважати відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.

Арбітражний керуючий та його повноваження у справі про банкрутство.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у новій редакції (№4212-VI) від 18 січня 2013 року значно змінив повноваження, порядок призначення та правовий статус ключової фігури процедури банкрутсва - арбітражного керуючого.

Отже, Закон України про банкрутство визначає поняття арбітражний керуючий як фізичну особу, яка призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У відповідності до статті 98 Закону України про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право:

1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;

2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;

5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою;

6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру;

7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого встановлені статтею 115 Закону та залежить від виду судової процедури , яка застосовується до боржника, так за виконання функцій розпорядника майна винагорода арбітражного керуючого складає дві мінімальні зарплати за щомісячне виконання повноважень. Якщо середня зарплата керівника боржника за останні 12 місяців до порушення справи про банкрутство була більше зазначеного розміру, то винагорода арбітражного керуючого прирівнюється до цієї зарплати, але не може перевищувати 5 мінімальних зарплат на місяць. Оплата грошової винагороди арбітражного керуючого здійснюється за рахунок коштів особи, яка подала заяву про банкрутство.

Арбітражний керуючий має право вимагати основну грошову винагороду в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Мирова угода у процедурі банкрутства.

У відповідності зо ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами та може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Прийняття рішення стосовно укладення мирової угоди покладено на комітет кредиторів та вважається затвердженим у разі якщо, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою, письмово висловили згоду на підписання мирової угоди. Важливим є те, що умови мирової угоди поширюються на всіх кредиторів, зокрема й на тих, які не брали участь в голосуванні або були проти укладання такої угоди. У разі прийняття рішення про укладення мирової угоди від іменя кредиторів, угода підписується головою комітету кредиторів.

Вимоги щодо змісту та умов укладання мирової угоди встановлено статтями 78,79 Закону України про банкрутство та підлягає подальшому затвердженню її господарським судом, про що судом виноситься ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода набирає чинності із дня її затвердження господарським судом, яке відображається в ухвалі суду і є обов'язковою для боржника, кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою.

Новини компанії
12 Квітня 2013
Мін'юст наказом від 25.03.2013 N 535/5 вніс зміни до Положення про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, якими, зокрема, передбачено, що спеціалізовані...
Детальніше
25 Лютого 2014
Міжнародний кримінальний суд діє, що на підставі Римського статуту уповноважений здійснювати юрисдикцію стосовно осіб, відповідальних за найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість міжнародної спільноти та доповнює національні системи кримінального правосуддя - стаття 1 Римського статуту.
Детальніше
Консультації

Я працюю на підприємстві менеджером з продажу, вже вкотре, керівництво викликає на роботу у суботній день. Підкажіть, чи правомірні його дії?

Детальніше

Добрий день! Я працюю каменярем на будівництві, в період з жовтня по грудень місяць у зв'язку із відсутністю об'єму роботи, я та решта членів моєї бригади не виходили на об'єкт. Чи можна вважати мою відсутність на роботі з поважних причин, викликаною відсутністю об'єму робіт на об'єкті будівництва, для подальшого врегулювання фінансових питань з керівництвом підприємства. Дякую.

Детальніше
Проекти
Клієнт:
ТОВ "Житлобуд" 15 ноября 2006 года Адвокатська група Украіни уклала довгострокову угоду з однією з провідних будівельних компаній Украіни Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд" про надання юридичних послуг.
Детальніше
Клієнт:
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" Адвокатська група України в 2010 році вступила в справу про банкрутство ТОВ «Українсько-Середземноморські авіалінії» на стороні кредитора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Участь у справі про банкрутство нами було розпочато вже після...
Детальніше