Ваше керівництво помиляється. Відповідно до ст. 184 Кодексу законі про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації. Навіть в такому випадку Вас зобов'язані письмово попередити про це не пізніше ніж за два календарні місяці до ліквідації Вашого підприємства. Окрім того, Ваше керівництво повинно Вам виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше ніж одна Ваша середньомісячна заробітна плата (ст.ст. 40. 44 КзпП України) і обов'язково забезпечити Вам працевлаштування або постановку на облік в центрі зайнятості за місцем Вашої реєстрації.
Якщо не дивлячись на всі ці аргументи Ваше керівництво Вас звільнить — Ви маєте право звернутися з заявою до територіального відділення інспекції праці. Також Ви маєте право звернутися до суду за місцем Вашої реєстрації з позовом про поновлення Вас на роботі та виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Переглянути всі консультації
Чи можливо продовжити відпустку по догляду за дитиною до досягнення дитиною 6 років?
Ми з дружиною прожили 12 років у шлюбі. Маємо двох неповнолітніх дітей: доньку (10 років) та сина (6 років). Рік тому ми розірвали шлюб. Я залишив своїй колишній дружині двокімнатну квартиру, будиночок у селі, не відмовляюсь від участі у вихованні дітей, підтримую їх матеріально і не відмовляюсь від участі у вихованні. Я також пропонував, щоб донька залишилася жити з моєю колишньою дружиною, а син проживав зі мною, оскільки хлопцю потрібно спілкуватися з батьком, мати чоловічий приклад і підтримку. Син згоден переїхати жити до мене, утім, моя колишня дружина категорично заперечує проти цього, оскільки вважає мене ініціатором розлучення. Мені всіляко забороняють спілкуватися з дітьми, підтримувати їх і допомагати. Яким чином можна вирішити цю ситуацію?
