Так, така відповідальність передбачена ст. 191 Кримінального Кодексу України ( КК України ).

Стаття 191 Кримінального кодексу України привласнення, розтрата майна або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

1 . Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в його віданні, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем , карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах (від 152250,00 грн і більше), караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах (від 365400,00 грн. І більше) або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Предметом даного злочину може бути майно, стосовно якого особа в силу своїх посадових обов'язків, договірних відносин або спеціального доручення здійснювало правомочності щодо розпорядження, управління, доставці або зберіганню (експедитор, продавець, комірник та ін.)

Присвласнення як спосіб вчинення злочину виражається в умисному протиправному утриманні ввіреного майна та звернення його на свою користь. При скоєнні цього злочину викрадає майно знаходиться в правомірному володінні особи, яка отримала його для певного призначення. Тому викрадення чужого майна, вчинене особою, яка не було наділено певними повноваженнями щодо викраденого майна, але за родом своєї діяльності мало лише доступ до цього майна (комбайнер, вантажник, сторож тощо), кваліфікується як крадіжка за ст. 185.

Розтрата - це форма розкрадання, яка характеризується незаконним обігом чужого майна в своїх корисливих інтересах або з корисливих мотивів в інтересах іншої особи. Під зверненням майна слід розуміти : дарування, продаж, міну, використання за призначенням і т.п. Розтрата має місце лише тоді, коли вона здійснена лише тими особами, яким чуже майно було довірено, передано під звіт, для перевезення, зберігання тощо Даний злочин не може бути скоєно тими особами, яким майно не було передано під звіт, але які мали доступ до майна по роботі.

Розтрата відрізняється від присвоєння тим, що при розтраті використовується майно за його призначенням: з'їдено, витрачено і т.п. Розтрачене майно використовується і його в наявності не існує, і його вже неможливо повернути власнику . При привласненні, навпаки, вилучене у власника майно перебуває у винного або у інших осіб, які користуються цим майном. Причому таке майно можливо повернути власнику.

Така форма розкрадання, як розкрадання шляхом зловживання службовим становищем, являє собою корисливе протиправне безоплатне звернення посадовою особою чужого майна на свою користь. Даний злочин характеризується тим, що чуже майно не знаходиться в безпосередньому введенні посадової особи, не доручено і не передано йому під звіт . Розкрадання шляхом зловживання посадовим становищем вчиняється особою, яка не є матеріально -відповідальною, оскільки матеріальна відповідальність лежить на інших особах. Відносно викраденого майна посадова особа наділена правом оперативно -господарського управління їм, визначає мети призначення і використання такого майна, передачі майна іншим підприємствам або організаціям ( продаж, міна тощо).

Судова практика виділяє наступні способи вчинення такого зловживання :

а ) звернення у свою власність спеціально створених надлишків продукції, майна, сировини і т.п;

б) звернення у свою власність державних чи колективних засобів за підробленими документами;

в ) звернення у свою власність коштів, які надходять в державні або суспільні фонди;

г) незаконне отримання або виплата пенсій, премій, доплат до заробітної плати та ін

Суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 191 КК України, виражається у формі прямого умислу і корисливою метою - незаконного обігу майна на свою користь або використання такого майна на свій розсуд.

Суб'єкт злочину - лише посадова особа .