Інтелектуальна власність

Цивільний кодекс України визначає, що під інтелектуальною власністю розуміється право особи на результат інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами України.

Конвенція про утворення Всесвітньої організації інтелектуальної власності прийнята в 1967 році, визначила, що

інтелектуальна власність містить права які стосуються :

  1. літературних, художніх та наукових творів;
  2. виступів виконавців, фонограм та програм ефірного мовлення;
  3. винаходів у всіх сферах людської діяльності;
  4. наукових відкриттів;
  5. промислових зразків;
  6. корисних моделей;
  7. товарних знаків, знаків обслуговування і торгових назв та позначень, найменування місця походження;
  8. припинення недобросовісної конкуренції, а також всіх інших результатів інтелектуальної діяльності у промисловій, науковій, літературній або художній сферах.

З 1974 року Всесвітня організація інтелектуальної власності набула статус спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй.

 В той же час Паризька конвенція про охорону промислової власності була прийнята, ще 20 березня 1883 року та набула чинності для України 25 грудня 1991 року.

 Так відповідно до статті 1 цієї конвенції Країни, до яких застосовується ця Конвенція, утворюють Союз по охороні промислової власності. Об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції. Промислова власність розуміється в найбільш широкому значенні і розповсюджується не тільки на промисловість і торгівлю у власному значенні слова, але також і на галузі сільськогосподарського виробництва і добувної промисловості та на всі продукти промислового чи природного походження, наприклад: вино, зерно, тютюновий лист, фрукти, худоба, копалини, мінеральні води, пиво, квіти, борошно.

 За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності всі результати творчої діяльності, що не охоплюється поняттям авторське право і суміжні права, складають перелік об'єктів промислової власності.

Як в конвенції про утворення Всесвітньої організації інтелектуальної власності так і в Паризької конвенції про охорону промислової власності є основи захисту індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

Спільною ознакою цих прав є їх призначення — індивідуалізувати учасників цивільного обороту (комерційні найменування), творів і послуг (торговельна марка і географічне зазначення походження товарів). Особливістю цих прав є те, що вони є об'єктами виключного права на використання. Право на використання зазначення походження товару може належати кільком особам одночасно і в рівній мірі, тобто це право не є виключним. Також,Основні положення щодо охорони комерційного (фірмового) найменування містяться в Цивільному кодексі України.

У 1986 року було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і художній творів, якою був заснований Міжнародний союз про охорону літературних і художніх творів. Бернська конвенція набула чинності на території України 25 жовтня 2005 року.

 У 1952 році у Женеві була підписана ще одна конвенція — Всесвітня конвенція про авторське право, а у 1971 році у Парижі на засіданні Міжнародної конференції держав-членів ЮНЕСКО була прийнята нова редакція цієї Конвенції, що набула чинності у 1974 році. Україна ратифікувала вказану конвенцію 23.12.1993 року.

Нормативно правова база захисту прав інтелектуальної власності знайшла своє втілення також у національному законодавстві України. Так, Україною було прийнято ряд законів щодо захисту права інтелектуальної власності, це насамперед закон “Про авторське право і суміжні права”, закон “ Про науково-технічну інформацію”, закон “Про охорону прав на сорти рослин”, закон “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, Верховною Радою України затверджено положення про порядок оформлення та використання права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять державну таємницю.

Захист права інтелектуальної власності здійснюється через систему державних органів, які здійснюють заходи, щодо захисту прав інтелектуальної власності, попередженню їх порушення, виявлення та припинення фактів порушення права інтелектуальної власності.

Центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності виступає Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України в підпорядкуванні у якого діє Державна служба інтелектуальної власності України.

Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затверджено Указом Президента України від 08.04.2011 року. Згідно цього положення Державна служба відповідно до покладених на неї завдань організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності здійснює інші повноваження передбачені положенням.

В той же час в Україні діє й система судового захисту права інтелектуальної власності.

Проте необхідно зазначити, що в більшості випадків професійні дії щодо реєстрації права інтелектуальної власності, моніторингу його порушення, взаємодія з правоохоронними органами щодо припинення порушення права може запобігти необхідності звернення до суду за захистом порушеного права.

Захист авторських і суміжних прав передбачає використання встановлених законом заходів із визнання та поновлення, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності.

Порушниками авторських і суміжних прав може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка своїми діями (бездіяльністю) порушує положення ЦК України, закону “Про авторське право і суміжні права” та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” власники виняткових авторських і суміжних прав вправі вимагати від порушника визнання права, відновлення становища (відновлення порушеного права), що існувало до порушення права і припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, відшкодування моральної шкоди, відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення авторських і суміжних прав, замість відшкодування збитків, виплати компенсації у сумі від 10 до 50 000 мінімальних розмірів заробітної плати, що встановлена законодавством України, яка визначається на розсуд суду або господарського суду, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, вимагати припинення підготовчих дій, спрямованих на порушення авторських і суміжних прав, прийняття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов'язаних із захистом їхніх прав.

Крім цього, закон передбачає наряду з цивільно-правовими способами захисту порушених прав, ще й кримінально-правові способи захисту авторського права і суміжних прав, а також адміністративно-правові способи захисту.

Складність понять та процедур не дає змогу, провести якісний захист своїх порушених прав без залучення фахівців. Адвокатська група України має можливість та знання та досвід для захисту Ваших порушених або оспорюваних прав. Наші адвокати та юристи також зможуть надати Вам необхідну консультацію з метою попередження порушення чужих авторських або суміжних прав у тому числі прав на винахід, корисну модель чи зразок.

Новини компанії
21 Травня 2007
21-24 травня 2007 Арбітражним інститутом при Торговій палаті м. Стокгольма було проведено тренінг на тему Міжнародний комерційний арбітраж: право і практика. Даний практичний семінар був проведений Арбітражним інститутом при Торговій палаті м. Стокгольма для юристів та адвокатів з Росії та...
Детальніше
17 Січня 2014
Через рік після набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VI) , Вищий господарський суд України опублікував зміни і доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду...
Детальніше
Консультації

Надайте відповіді на такі питання: яким чином відбувається припинення діяльності неприбуткової організації та як в такому разі має розподілятися її майно та кошти?

Детальніше

Що робити, якщо втрачено наказ господарського суду на примусове виконання рішення суду?

Детальніше
Проекти
Клієнт:
ТОВ "Єдина торгова система-Киев" оскарження податкових повидомлень ДПІ Адвокатська група України представила інтереси ТОВ «ЄТС-Київ», під час оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, винесених ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, яким компанії було визначено грошове зобов’язання на загальну суму 5 450 761,00 грн. Податкові...
Детальніше
Клієнт:
Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" Адвокатська група України виграла тендер на надання юридичних послуг Державному міжнародному аеропорту "Бориспіль" у 2008 році.
Детальніше